Поетична збірка Пауля Целана «Мак і пам’ять» (1952) знаменувала собою поворотний пункт повоєнної німецької лірики й стала символом «поезії після Аушвіцу». Все в ній було несподіваним і незвичним – спосіб мислення, образна структура, формальна вишуканість, мова. Однак вона аж ніяк не було раптовим поетичним осяянням, що з волі провидіння зійшло на молодого автора, а наслідком наполегливої багатолітньої праці й невтомних пошуків адекватного втілення болючої проблематики, яка після жахливих нацистських злочинів невідворотно постала у глибоко травмованій німецькій свідомості. Своєю збіркою «Мак і пам’ять» Целан прагнув дати поетичну відповідь на виклики часу. Тому ці вірші переконливо вписані в координати своєї епохи – не тільки як її вагоме естетичне досягнення, але і як важливе історичне та етичне свідчення.
В оформленні книги використано картину Гельґи фон Льовеніх «Мак і пам’ять» із серії «Пауль Целан – метафори й асоціації» (акварель, пігментні фарби на французькому папері ручного виготовлення, 32х25 см, 2005).
Перекладено за виданням: Paul Celan. Mohn und Gedächtnis: Gedichte. Mit einem Nachwort von Joachim Seng. – Stuttgart; München: Deutsche Verlags-Anstalt, 2000.
Видання здійснене за фінансової підтримки Представництва Австрійської служби академічного обміну, м. Львів