Меню

Чернівці, 58032, вул. Перша Приміська 3
+38 (098) 715 01 81
booksxxi@gmail.com
Нова Пошта - лого Безкоштовна доставка від 500 грн.

Як талановито посміятися зі святого ("Карбід" Андрій Любка) Марта Шокало

23.08.2016

Друга година ночі. Я сміюся так, що котяться сльози. Намагаюся пригадати, коли я ще так "ридала" над книжкою. Хіба що, як читала "Швейка". Та й то не так, щоб живіт болів.Так на мене подіяла сцена, де закарпатські митники п’яні ловлять рибу в полі.Місць, які по-справжньому смішать, у книжці Андрія Любки багато.Часом жарти такі влучні, що їх хочеться виписувати. Шкода, тут не зацитуєш, бо майже всі вони з матюками.Тут є мер, який починав кар’єру із того, що крав, а потім продавав людям туалетний папір у базарному туалеті – не купити вони не могли, бо були вже там по ділу.Головний герой закохується в дівчину, бо в руках у неї побачив Шевченків Кобзар (почекайте, доки дізнаєтеся, що вона із тим Кобзарем зробила!).В іншому місці вигулькує бюст Тараса Шевченка, якому відкручують голову і дістають звідти пляшку горілки. І ще безліч образів, які можуть ранити душу "справжнього українця". З нього Любка теж сміється.Автор описує наше сьогодення. Вже був Майдан, встановлено курс на євроінтеграцію. А в маленькому закарпатському містечку Ведмедеві досі панує безпросвітність і бідність.Саме це і спонукає головного героя – дивакуватого вчителя історії на прізвисько Тис або, як його називають учні, Карбід – просити допомоги у містечкових контрабандистів та начальства для здійснення своєї мрії.Вона, як і все в Карбіді, химерна, сумна і смішна водночас.Вчитель-мрійник хоче євроінтегрувати всіх українців в оригінальний спосіб.Не раз чула від людей, які цю книжку читали, що спочатку вона дратує.Так було й мені. Незвична манера письма, дивна верстка (вона мене нервувала до самого кінця). Але вже зі сторінки двадцятої сюжет захоплює так, що важко відірватися.Оговталася я десь за два розділи до кінця - тільки тому, що треба було йти спати.Попри насмішкувату манеру – Любка "стібеться" з усього святого – автор щирий і добрий.Його світ, герої – це суцільний ґротеск."Щоб не плакать, я сміялась" - ці слова Лесі Українки були би гарним епіграфом до "Карбіда".У цій книзі, на перший погляд, все настільки абсурдне, що не може бути правдою. Однак для України воно настільки правдиве, що не може бути абсурдом."Карбід" Любки – талановита і дуже вчасна книга.Він ніби попереджає: цього разу, якщо ми не змінимося, все може піти коту під хвіст.